4. 11. 2016: 105 років од народжіня маляря i ґрафіка Андрія Добоша
4. новембра 2016 минуло 105 років од народжіня єдного із вызначных представителїв підкарпатьской малярьской школы Андрія Добоша.
Народив ся 4-го новембра 1911-го року в селї Новосад коло Требішова, втогды Австро-Угорьска монархія, де пережыв дїтинство. Штудовав на ґінмазії в Кошіцях, пак в Михалївцях. Учітельску семінарію закінчів в Ужгородї в роцї 1930. В часї, коли штудовав в Ужгородї, ходив і до малярьской школы Алдалберта Ерделія, єдного з основателїв підкарпатьской школы малёваня. Добош быв по середнёшкольскых штудіях приятый на Академію вытварных умень в Празї, де быв лем в роках 1932 – 1933. В часї великой господарьской крізы ся мусив вернути і штудії перервати.
Добош з Прагы пришов до Мукачова, де ся зачав жывити малёванём і в рр. 1938 – 1944 робив педаґоґа, учів креслїня. Од року 1934 зачав орґанізовати властны выставкы. В роках войны доповнёвав собі свою педаґоґічну і умелецьку освіту на інштітутї в Сеґединї, в Мадярьску (рр. 1940 – 1942). В роцї 1944 быв одведженый на фронт до Волґоґраду, з котрого ся зраненый вернув іщі перед кінцём войны. В роцї 1945 одышов із Мукачова і в роцї 1946 навсе переселив ся до Кошіць вєдно із своёв фамеліёв. Там зістав аж до смерти. Умер 31-го авґуста 1997-го року.
Добош быв членом Общества підкарпатьскорусиньскых вытварных умелцїв, общества „Svojina‟, Общества мадярьскых вытварників, Союзу словацькых вытварных умелцїв. Быв аж до смерти слободным умелцём, котрый присвячав ся і педаґоґічному діятелкьству. Оріґіналным приступом, головно в ґрафіцї, но і в мальбі, перекрочів Андрій Добош граніцї реґіону. Ёго творы суть в збірках ґелерій на Словакії, в Чехії і в многых далшых державах.
Андрій Добош робив портреты, країны, ґрафікы. Вже в 30-ых роках 20-го столїтя зачав у своїй творчости хосновати експресівный прояв, котрый быв в 50-ых роках утиснутый навернутём ку поступам реалістічной мальбы. Важным пунктом были про Добоша 60-ты рокы, коли ся зачав інтензівніше присвячати ґрафіцї. Вызначный імпулз ку тому, жебы одышов од реалістічного выражіня, принесли контакты з ґрупов Братїславскы Конфронтації (Bratislavské Konfrontácie) і головно пути до заграніча (США, СРН, Белґія), де познакомив ся із акчнов мальбов. Добош зачав штудовати можности злучіня абстрактного і акчного прояву зо средствами выражінь ґрафічного жанру. Хосновав поступы псіхічного автоматізму, летрізму, інформелу, обявовав можности псіхоґрафічного ґеста, творив штруктуралны артефакты.
Кінцём 60-ых років у Добоша обявують ся меланхолічны тоны в рамках ґрафікы, котры пророковали далше сполоченьске діяня по інвазії войск Варшавского договору в роцї 1968 до Чехословакії. Выражіня тых внутрїшнїх настроїнь Добош споёвав з метафоріков реліґійных мотівів, головно із метафоріков іконостасів.
Прінціпы, котры обявив про себе в рамках ґрафікы, пізнїе в 70-ых і 80-ых роках 20-го столїтя переніс до мальбы і творчо їх розвивав. Іщі і в пізных вісемдесятых роках робив над образами країны, котру сприступнёвав з неутихаючов, свіжов мотівічнов інвенціов і красотов.
(Оброблено подля статї: „Krajina, človek, čas. Z diela Andreja Doboša‟. Жрідло фотоґрафії: www.vsg.sk).
