4. 5. 2022: В Ужгородї русиньскы особности до названь уліць не перешли. В Мукачові хотять переменовати Уліцю Духновіча

Комісії засїдали в Ужгородї і Мукачові.

Як інформовала у віторок, 3-го мая 2022-го року, Ужгородьска містьска рада, в Містьскій радї почас засїданя Комісії із вопросів названь (переменовань) уліць рїшыли переменованя дакілько великых уліць в Ужгородї.

Бісїдовало ся конкретно о уліцях Юрія Ґаґарина, Александра Ґрибоєдова, Александра Можайского, Федора Достоєвского, Клімента Тімиряєва і Лева Толстого. В містї іде процес зміны майже шестёх десяток топонімів, котры повязаны з Росіёв.

Комісія русиньскы особности не пропонує

На засїданя комісії загнали вєдно писмо і дві русиньскы общества – Русиньскый културолоґічный клуб підписаный головов Юрійом Шиповічом, і Закарпатьске областне науково-културолоґічне общество імени Александра Духновіча підписане головов Юрійом Проданом.

Русиньскы орґанізації просили при обговоріню вопросу што до зміны названь уліць Ужгорода так само зараховати до новых названь мена русиньскых културных дїятелїв, котры жыли в областнім центрї Закрпатьской области, і зробили великый вклад до културного розвитку Ужгорода.

Конкретно пропоновали три мена. Першым є Михаіл Алмашій – заслуженый учітель Україны, языкознатель і фолклоріста, хормайстер, енціклопедіста, културный і общественный дїятель. Довгы рокы быв головов Общества Духновіча, брав участь і на процесї кодіфікації підкарпатьской варіанты русиньского языка.

Русиньскы орґанізації пропоновали назвати уліцю в Ужгородї і по Юріёви Чорі, котрый быв вызначным русиньскым писателём, етноґрафом, фолклорістом, драматурґом, автором пятьтомового русиньского словаря. Пережыв репресії комуністічного режіму, быв „ворогом народа“, но не піддав ся, далше творив, став честованым чоловіком, знамым нелем на Підкарпатю, і по політічных змінах быв актівным в русиньскім русї. Быв честным председом Народной рады Русинів Закарпатя.

Третім пропонованым быв Іван Петровцій – прозаік, поет, перекладач і общественный дїятель, котрый перекладав на україньскый і русиньскый язык книгы іншых авторів з мадярьского, французького ці російсского языка. Перекладав Бодлера, Петефі, Франка, написав і опубліковав много властных книг.

Подля того, якы резултаты были публікованы на сайті Ужгородьской містьской рады, ани єдно мено русиньской особности комісійов не перешло. Єдночасно звертаме увагу, же комісія має лем рекомендуючій характер, Містьска рада може вырішыти іншак.

В Мукачові хотять переменовати Уліцю Духновіча

І в Мукачові в тот самый день знова одбыло ся засїданя Комісії з вопросів сохранїня історічной дїдовизны, названя і переменованя уліць а встановлїня памятных знаків. Тота лем минувшый тыждень рекомендовала в Мукачівскій теріторіалній містьскій громадї переменовати 79 уліць, што наслїдно і схвалила Мукачівска містьска рада.

Хоць минувшый тыждень до списку новых уліць в рамках цїлой Мукачівской містьской теріторіалной громады дістали ся і мена русиньскых особностей, теперь комісія рїшыла пропозіцію, жебы прямо в історічнім центрї міста переменовати Уліцю Духновіча.

Пропозіцію, жебы переменовати Уліцю Духновіча на Уліцю Василя Турянчіка дав Олександр Переста, депутат Мукачівской містьской рады за Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Турянчік быв славным фотбалістом.

Духновіч притім ніч із процесом такзваной дерусіфікації і десовітізації не має. Так само Уліця Руська, котра є порпонована на переменованя, не має ніч із Росіёв.

І в тім припадї вже загнали писмо містьскій голові Мукачова Андрійови Балогови высше споминаны русиньскы общества. Подля думкы русинськых орґанізацій рїшіня односно Уліці Духновіча є непродуманым і несмыселным.

„Рахуючі вагу і роль Александра Духновіча як културно-освітнёго дїятеля, писателя, педаґоґа, історіка, ґрекокатолицького священика, вызначного будителя середины 19-го столїтя, а так само смотрячі на вплив того выдатного просвітителя на історічны процесы нашого часу, просиме переоцінити Вами рїшіня,“ пишуть русиньскы орґанізації Балогови.

Процес переменованя уліць в Закарпатьскій области Україны будеме і далше слїдовати а інформовати о нїм.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР.