7. 12. 2021: Народностный выбор засїдав онлайн формов

Меншыновый фонд потребує далшы зміны.

В пятніцю, 3-го децембра 2021-го року, одбыло ся 43-тє засїданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

І кедь засїданя было плановане презенчнов формов у Братїславі, з причіны епідемічной сітуації проходило наконець лем онлайн формов. Меншыновый выбор бісїдовав о дакілько важных темах, меджі котрыма были оцїнка ставу меншыновой културы, вжываня языків і школства, сітуація в меншыновім фондї ці інформація о списованю жытелїв.

Меншыны бы хотїли назад окрему раду

Такой на початку засїданя членів выбору інформовав ёго підпредседа Ондрей Посс о 41-ім і 42-ім засїданю Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность, на што надвязав і план роботы выбору на 2022-ый рік.

З тыма темами была повязана діскусія о будучности Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы. Як ся в діскусії згодли членове выбору, было бы лїпшым рїшінём вернути ся ку тому, жебы зо сучасного выбору, якый є порадным орґаном Рады влады СР про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность, стала окрема Рада влады про народностны меншыны.

Таков формов тот меншыновый орґан фунґовав аж до 2011-го року, коли ся властно ёго важность зменшыла, кедь ся трасформовав лем на выбор.

Кедьже засїданя проходило онлайн, вшыткы голосованя будуть мусити до кінця того тыждня зробити ся per rollam. Членове народностного выбору будуть голосовати о тім, же жадають председкыню Рады влады СР про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность, жебы вытворити окрему меншынову раду влады. Кедьже на засїданю з тым были согласны майже вшыткы членове выбору, голосованя о тій дїлї бы мало уж потвердити тоту пропозіцію.

Готова є оцїнка за рокы 2019 – 2020

Єднов із тем послїднёго засїданя была і інформація о Оцїнюючій справі Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы о підпорї култур народностных меншын, о ставі народностного школства і вжываню языків народностных меншын за період років 2019 – 2020. Тему передкладав председа выбору, котрым є уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны Ласло Буковскый.

Як інформовав, оцїнка, котру приготовлюють кажды два представителї народностных меншын, не є тот рік, нажаль, знова комплетна, кедьже мадярьска меншына не додала текст о ставі школства.

За русиньску меншыну была зроблена комплетна оцїнка вшыткых трёх областей. Тему школства обробив Марей Ґай, котрый є методіком навчаня русиньского языка і робить в Медтодічно-педаґоґічнім центрї в Пряшові. Оцїнку підпоры културы і ставу вжываня русиньгого языка написав член выбору за Русинів Петро Медвідь.

Цїлый документ по схвалїню буде доступный в електронічній верзії на сайтї Уряду уповномоченого про народностны меншыны.

Меншыновый фонд не стигать роботу

Якбач найвеце часу пятніцёвого засїданя присвятило ся Фонду на підпору културы народностных меншын. О дїятельстві меншынового фонду інформовала ёго директорка Алена Котванова.

Фонд тот рік знова мав проблемы при підписованю і выплачаню схваленых дотацій, кедьже дакотры орґанізації, якы мали схвалены проєкты на рік 2021, чекали на грошы до осени, а дакотры чекають дотеперь. Як інформовала Котванова, ку 1-му децембру было підписаных 87,53 процента проєктів, выплаченых было 80,78 процента.

Причін, чом тот рік меншыновый фонд не звладнув выплачати грошы в скоршых термінах, є подля директоркы веце. По перше, тот рік было о єдну міморядну вызву веце, кедьже з причіны пандемії была выписана вызва на штіпендії про умелцїв. Вызва была про вшыткы народностны меншыны, і так фонд мусив спрацовати далшых понад 150 жадостей і схвалены дотації.

По друге, фонд довгодобо обертать увагу на то, же є персонално піддімензованый і потребує веце робітників. Чісло тых, котры у фондї роблять, не дасть ся підняти без того, жебы звекшыла ся і сума, котру діставать тота інштітуція на свою режію. Кедь до того зарахуєме, же іщі все не суть закінчены контролї проєктів ани з року 2018, є ясне, же фонд не стигать робити на актуалных проєктах.

За далше, тот рік перешов новелізаціёв закон о фондї, інштітуція мусила зробити реґістер народностных орґанізацій, зреалізовати новы вольбы до одборных рад, котры будуть оцїнёвати за окремы меншыны і области поданы проєкты в роках 2022 і 2023. Не треба забывати ани на то, же в тім роцї кінчів мандат бывшому директорови фонду, в половинї року пришла до функції нова директорка, котра так само потребовала час на то, жебы перевірити уж розбігнуты процесы.

Слїдуючій рік може быти подобный

Ці буде фонд робити в слїдуючім роцї скорїше, зіставать вопросом. Директорка фонду хоче про то зробити вшытко. Но не піде то без того, жебы звекшыло ся чісло людей, котры на фондї роблять. Так само ся може натїгати уж лем выписаня вызвы на 2022-ый рік, кедьже дотеперь не суть іщі офіціално закінчены менованя новых одборных рад, з котрых ся творять далшы орґаны фонду, і без котрых не мож вызвы публіковати.

За то мож подяковати і дакотрым народностным орґанізаіцям, котры протестують і хотять мінити выбратых новых членів одборных рад, ці повторяти вольбы. Покля ся тот проблем не вырїшыть, цїлый фонд, буде блокованый, значіть вшыткы меншыны. Чім пізнїше будуть рады, тым пізнїше будуть далшы орґаны фонду, вызвы і далшы процесы в слїдуючім роцї.

Фонд потребує зміны

В довгій діскусії ку проблематіцї фонду дішло ся ку згодї в тім, же фонд потребує далшы зміны. Меджі нима наприклад звекшіня сумы грошей, з котрых платить ся фунґованя той інштітуції, жебы мож было мати веце робітників, якы бы аґенду зробили скорїше.

Членове выбору кличуть і по далшій дебюрократізації процесів повязаных з подаваньом жадостей, што бы так само могло ускорити процес выплачаня схваленых дотацій.

На засїданю бісїдовало ся і о пропозіції новелы закона о Фондї на підпору културы народностных меншын, котров бы ся уможнило, жебы з фонду могли быти выплачаны і вытраты на фунґованя орґанізацій, з чім были представителї меншын згодны, докніця то жадали вже давно.

Така зміна бы значіла, же народностны орґанізації бы мали можность дістати грошы наприклад і на то, жебы могли мати свої канцеларії, ці платити далшы вытраты повязаны з ходом орґанізації як телефон, інтернет, електрика.

На другім боцї дакотры членове выбору бісїдовали і о тім, же така зміна може вести ку знеужываню грошей, котры бы пак могли хыбити при смыслуповнїшых проєктах. Єдна із пропозцій была, жебы на ход орґанізацій не писали ся окремы проєкты, але жебы сума на такы вытраты была лем в рамках проєкту, котрый є на то навязаный і при котрім то має смысел. В практіцї бы то значіло, жебы не могла орґанізація жадати на канцеларію лем так, але орґанізація, котра наприклад выдавать пресу, бы могла жадати на ход канцеларії про редакцію.

Жебы могли з фонду выплачати ся і проєкты на ход орґанізацій, припадно яков формов, залежыть од того, ці і в якій формі перейде або неперейде новела закона.

Штатісты мають час

На засїданю была участна і Людмила Іванчікова, ґенерална директорка секції соціалной штатістікы і демоґрафії Штатістічного уряду Словацькой републікы. Выбор інформовала о публікованю резултатів зо списованя жытелїв, яке проходило в тім роцї на Словакії.

Хоць Штатістічный уряд на пресконференції, котру зробив по тім, як закінчіло ся і асістоване списованя, інформовав, же резултаты, подля котрых будеме знати, кілько людей ся приголосило ку народностным меншынам, будуть публікованы в децембрї, Іванчікова на засїданю дала новый термін. Подля нёй бы ся такы даны мали публіковати аж даколи на ярь 2022-го року з тым, же подля слов директоркы штатісты не обіцяли резултаты о чіслї членів меншын в децембрї.

Хоць тото тверджіня є в незгодї з тым, што было повіджене на споминаній пресконференції, знова ся потверджує же Штатістічный уряд має часу з публікованём основных даных зо списованя.

Без огляаду на то з ініціатівы уповномоченого про народностны меншыны Ласла Буковского в короткій добі буде вытворена робоча ґрупа, котра зробить методіку інтерпретації даных, котры дотуляють ся народностей, такзваной другой народности, і материньского языка. В робочій ґрупі мають мати своїх членів і меншыны.

Інтерпретація даных є барз важна. Од того, як ся буде з нима нарабляти, як будуть інтерпретованы, буде залежати множество далшых дїл з тым повязаных, як є хоснованя меншынового языка в уряднім контактї, означованя сел, часовы дотації в народностнім высыланю Радія і телевізії Словакії, а в непослїднїм рядї і будуче роздїлёваня грошей на підпору културы народностных меншын меджі окремы меншыны.

На засїданю мала ся обговорити і інформація о пропозіції закона о поставлїню членів народностных меншын, но тот пункт быв председом выбору на засїданю стягнутый.

 

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм.Ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР.