7. 12. 2022: Хто ніч не робить, суд не програть

Вердікт суду треба акцептовати, но мож го скоментовати.

Европскый суд про людьскы права в Штрасбурзї бісїдує о тім, же Мадярьско має незаконны рамкы про меншыны при парламентных вольбах. Тот строго технічный вердікт не дає жадне рїшіня, котре є омного складнїше.

Европскый суд про людьскы права зачатком новембра вырїшыв у дїлї скаргы двох членів народностных меншын в Мадярьску, котры напали на меджінароднім судї волебный сістем. Што властно бісїдує ся у вердіктї сенату, котрый о тім вырїшовав?

Суд крітікує Мадярьско в трёх главных пунктах. По перше, крітіка односить ся на факт, же покля хочете в Мадярьску выберати собі депутата або говорцю в парламентї за народностну меншыну, не можете голос уж пак дати цїлодержавным партійным кандідачным спискам. Значіть, або выберате Русина, або іде голосовати за політічну партію.

По друге, чоловік мусить ся реґістровати, кедь вырїшыть голосовати в рамках меншыновых парламентных волеб. Но і по третє, крітіковав ся і факт, же аж 11 із тринадцятёх державов узнаных народностных меншын подля сучасной леґіслатівы властно не мать шансу выбрати собі повноцїнного посланця і зіставать їм лем можлность мати говорцю.

Якраз під третїй крітікованый пункт підпишу ся такой вшыткыма десятьма. І думам, же є то тота найпростїше дїло, котре бы будапештяньскый парламент міг вырїшыти без векшых проблемів новелов закона, подля котрой бы ся орґанізовали вже дашлы впльбы.

Бо покля не хочеме грати лем форму, а залежыть нам на тім, жебы меншына мала свого посланця в законодавчім орґанї, пак тому треба приспособити закон і смотрити на реалны чісла членів меншыны, а не вытїгати собі даякы перерахованя з палця.

Што до першых двох пунктів, вердікт суду треба акцептовати, но мож го, а є веце як потребне скоментовати.

Мадярьско вырїшыло дати меншынам можливость, жебы собі выберали свого посланця або говорцю в парламентї, но тот, котрый вырїшыв голосовати за меншыну, уж не голосує за політічны партії. Є то проблем, но рїшіня того проблему не є просте.

Маєме державы, де нияк не думать ся на то, жебы меншына автоматічно мала і члена парламенту. То якбач не будеме брати за ідеал. Є можность, жебы ся про меншыновы політічны партії зменшыв кворум, котрый є потребный про досягненя на поріг парламенту. Лемже то так само не є рїшінём універзалным.

По перше зато, же мусило бы іти о абсурдно низкый кворум, кебы така тритісячова меншына хотіла мати парламентного представителя в країнї з десятёма міліонами жытелїв. По друге зато, бо уж кебы чоловік голосовав за меншынову партію, так само бы не міг голосовати за цїлодержавну політічну партію. Пак бы то не перешкаджало?

Є модел волити прямо членів парламенту за меншыны, якый быв і бывшый Чехословакії, но пак є ту вопрос, ці кедь хтось, даякый орґан, партія, выберать прямо воленых – кооптованых, ці они досправды суть представителями меншыны, і кедь гей, пак на основі чого?

Была бы ту третя можность, жебы член меншыны выберав і з партійного цїлодержавного списку, а навеце выберав і зо списку своёй народностной меншыны.

Лемже не буде то пак діскрімінація маёріты, кедь членове меншыны будуть выберати реално о єдного депутата веце як решта населїня? Не будуть пак правны рамкы незаконны про маёріту?

Четвертов можностёв є пак то, што єм споминав, не мати посланця за меншыны в парламентї. Втогды якбач жадны правны рамкы порушованы не суть, ани людьскы, ани права меншын, і як меншына, так векшына „можуть быти спокійны“.

Было бы інтересне Европскому суду про людьскы права подати скаргу на то, же не маме можливость выберати собі наприклад до словацького парламенту свого представителя за меншыну. Бізовно бы сьме відїли інтересну еквілібрістіку в юдікатурї.

Трібунал в Штрасбурзї так само крітікує Будапешть за то, же покля хочете голосовати за меншыну, пак ся мусите реґістровати, чім є „порушене право тайного голосованя“. Покля з третїм крітікованым пунктом єм согласный, першый пункт выкликує веце вопросів як рїшінь, тот третїй є так дакус абсурдістан.

Мадярьско не є єдинов державов, де ся реґіструє ку меншыновым вольбам. Не знам державу, де ся не реґіструє ку меншыновым вольбам.

Хто мать властно голосовати у меншыновых вольбах? Тоты, котры приголосять ся ку меншынї, ці будьхто, хто прийде перед урну і повість, же хоче голосовати? Як іншак хочеме забезпечіти, жебы меншыновы вольбы не были саботованы людми, котры не суть членами меншыны?

Навеце, бісїдовати о порушіню права на тайне голослованя є дакус смішне, бо і кедь не ідете на меншыновы выборы, односны орґаны при выборах предці мають вашы даны, список тых, котры можуть голосовати, і листок на голосованя дістанете на основі того, же ся леґітімуєте. Так само не може прийти хоцьхто і голосовати. Там право на тайне голосованя порушене не є?

Розумію, же суд лем дав одповідь на скаргу, котра была подана. Но рїшіня меншыновых выборів не є таке просте, як сухе технічне конштатованя суду у своїм вердіктї. Суд рїшіня глядати не мусить.

Наперек вшыткым недостаткам, на котры не суть просты одповідї, Мадярьско не треба брати за чорну вівцю што до меншыновых прав. Наопак, на роздїл од іншой мадярьской політікы, в тім бы собі і далшы країны могли взяти приклад.

А трібунал бы не мав лем чісто технічно вырїшовати, але думати і на то, жебы наконець не было державам лїпше ніч не робити, як пак програти суд. Притім досправдовых порушователїв людьскых і меншыновых прав ся як Брусел, так Штрасбурґ в дакотрых припадах ани не дотулить.

Петро МЕДВІДЬ. Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Ґрафічна і языкова коректура: АРК в СР.