8. 12. 2023: Народностный выбор засїдав часточно паралізованый. За Русинів уж были участны трёми представителї

Выбор не міг голосовати, кедьже не має председу.

В середу, 6-го децембра 2023-го року, проходило в братїславскім владнім готелї Bôrik 51-ше засїданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

Выбор засїдав часточно паралізованый, кедьже не має свого председу. Председом выбору є ex offo уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны. Влада Роберта Фіца одкликала 25-го октобра того року Ласла Буковского, котрый быв у тій фубкції од 2016-го року, а дотеперь не выменовала нового уповномоченого.

Голосовати мож лем per rollam 

З тым, же не быв дотеперь менованый новый уповномоченый, выникло веце проблем. В штатутї народностного выбору є написано, же засїданя скликує председа выбору, но того, в особі уповномоченого, теперь меншыны не мають.

Выбор быв наконець скликаный Юраём Ґердом, ведучім Уряду влады Словацькой републікы. Уряд уповномоченого і Уряд влады ся одкликовали на то, же орґанізачный порядок Уряду влады говорить о тім, же покля не є менованый уповномоченый, аґенду перебере шеф Уряду влады. То але не є цалком в згодї із штатутом выбору.

Засїданя в середу одкрыла як предсідаюча Татіяна Янечкова, заступничка ведучого Уряду влады, котра повіла, же і наперек тому, же не є менованый уповномоченый, Уряду влады залежало на скликаню засїданя, жебы меншыны чули, же на них влада думать, і жебы не быв выбор паралізованый.

Наперек тому, выбор часточно паралізованый быв. Як ся участны на засїданю дізнали, покля не є председа выбору, членове не можуть голосовати о окремых узнесїнях прямо на засїданю, а голосованя ся мусить додаточно зробити per rollam. Значіть, аж додаточно выбор буде голосовати о узнесїнях, котры ся наформуловали на засїданю ку окремым пунктам.

Русины уж засїдали трёме

Янечкова на початку так само передала декреты новым членам выбору і єдному заступникови. Як сьме скорїше інформовали, на основі зміны штатуту выбору, котров ся придав єден мандат про члена і заступника вєтнамской меншыны у выборї, а єден мандат про члена і заступника русиньской меншыны, 23-го октобра проходили вольбы, в котрых собі тоты меншыны выбрали своїх представителів.

Ку дотеперїшнїм членам за Русинів – Петрови Медвідёви і Міланови Янови Піліпови, прибыв далшый член Мартін Караш. Так само до функції заступника быв выбратый Мафтей Допіряк, котрый доповнив заступника Петра Штефаняка. Місце третёго заступника аж до рядных волеб зістає необсаджене.

В середу собі Караш з Допіряком перевзяли свої декреты, а так на засїданю уж были участны трёми рядны членове за русиньску меншыну з правом голосовати. Декрет перевязв і член за вєтнамску меншыну Вієт Ныґуєн.

Пак вже ряджіня засїданя выбору представителька Уряду влады передала підпредседови выбору Ондрейови Поссови, котрый є представителём нїмецькой меншыны.

О фондї знова найдовша діскусія

Директорка меншынового фонду Алена Котванова на засїданю передкладала Інформацію о дїятельстві Фонду на підпору културы народностных меншын.

Як выходить з матеріалу, котрый Котванова презентовала, ку 15-му новембру того року было підписаных 1441 контрактів о признаню дотації або штіпендії із цїлкового чісла 1643 підпореных проєктів на рік 2023, выплаченых ку тій датї было 1289.

Наприклад в рамках русиньской меншыны было підпореных 144 проєктів, 136 мало ку тій датї підписаны контракты, а 113 было выплаченых. Директорка знова бісїдовала о тім, же помале выплачаня не є лем о тім, же фонд є персонално піддімензованый, але говорила і о хыбах жадателї, чім ся час выплачаня пак натїгать.

Далше Котванова інформовала о вольбах до фаховых рад за окремы меншыны і области, котры теперь фонд орґанізовав, а так само о вызвах, котры вже были выписаны на 2024-ых рік, што бы так само мало ускорити процесы в слїдуючім роцї.

Вже традічно по тім пунктї проґраму проходила найдовша діскусія, в котрій знова представителї меншын крітіковали, коли приходять грошы орґанізаціям, непотребну бюрокрацію, ці нетранспаретность вебсторінкы фонду, на котрій ся тяжко дістати ку актуалным інформаціям, што пак веде до далшых комплікацій, наприклад такых, же орґанізації не стигнуть реаґовати до встановленого терміну на вызвы.

Помочі може новелізація закона

Помочі рїшыти дакотры проблемы, на котры ся меншыны в повязаню з меншыновым фондом повторяно скаржать, бы могла новела Закона о Фондї на підпору културы народностных меншын, котра ся моментално приготовлює. Якраз о тім процесї в далшім пунктї інформовав державный секретарь Міністерства културы Словацькой републікы Тібор Бернатяк.

Новела є потребна першорядо зато, бо вєтнамска меншына была признана офіціалнов меншынов на Словакії, і без новелізації закона не може з фонду дістати фінанчну підпору. Вєдно з тым меншыны пожадали на попереднїм септембровім засїданю выбору, же хотять реалізовати векшу новелу того закона, жебы ся до нёй запрацовали і рїшіня довгодобых проблем, на котры жадателї о дотації вказують.

Народностный выбор так само пожадав, жебы в робочій ґрупі, котра приготовлює новелу, мали представителїв і меншыны. За русиньску меншыну є в робочій ґрупі Петро Штефаняк, председа Окуглого стола Русинів Словакії.

Бернатяк інформовав о тім, же в октробрї дана робоча ґрупа засїдала, і далше робить ся на новелі Закона о Фондї на підпору културы народностных меншын з тым, же о термінах, коли бы реално могло дїйти ку передложіню на владу ці до парламенту, не была подана інформація. Реално то вызерать так, же вєтнамска меншына ся ку фінанціям дістане найскоріше в роцї 2025.

Якраз предстаставитель Вієтнамців Вієт Ныґуєн пожадав на засїданю, жебы до робочой ґрупы быв покликаный іщі і член за вєтнамску меншыну, кедьже подля ёго слов іде в новелї закона „головно о них “.

Народностне высыланя огрожене?

Аттіла Ловас, директор Секції народностного высыланя Радія і телевізії Словакії (RTVS) на засїданю передкладав Справу о народностнім высыланю RTVS.

Ловас в презентації підкреслив, же рік 2023 быв про RTVS роком „неістоты і нервозіты в планованю, выробі і высыланю проґрамів“. Припомянув, же бывшла владна коаліція в децембрї 2022-го року зрушыла концесіонарьскы поплаткы, з котрых дотеперь телерадію фунґовало, і аж в юни 2023-го року парламент прияв закон, котрым ся має RTVS фінанцовати прямо з державного розрахунку.

В приятім законї втогды было задефіноване, же RTVS на рік дістане 0,17 з процента грубого домашнёго продукту, што было мало забезпечіти нелем фунґованя, але і розвой той інштітуції. Но 4-го децембра того року кабінет Роберта Фіца запропоновав, жебы в рамках консолідації публічных фінанцій RTVS дістала лем 0,12 процента ГДП, што в чіслах значіть о 56 міліонів менше, як в RTVS очековали.

Ловас припомянув, же в тім припадї бы ся розрахунок той інштітуції дістав на уровень з рока 2011, і є тяжко бісїдовати о тім, жебы ся далше дала звекшовати наприклад і выроба народностного высыланя, покля ку тому не прибудуть даякы далшы фінанчны інштрументы од державы, котры бы тот розрахунок звекшыли.

Кедьже іщі не є схвеланый розрахунок на 2024-ый рік, а моментално ся не знать, кілько реално RTVS дістане, членове выбору хотять тоту тему проїднати на далшім засіданю.

В припадї, же RTVS буде фінанчно піддімензованов інштітуціёв, а было бы огрожене і народностне высыланя, хотять представителї меншын звернути ся з тов проблемов до Міністерства културы і влады СР.

Чудна математіка

Односно народностного высыланя в діскусії озвав ся і представитель Русинів у выборї, Петро Медвідь, котрый жадав Ловаса о пояснїня сітуації коло телевізного высыланя про Русинів.

Подля інформацій, котры Медвідь здобыв, Русиньскый маґазин мав у 2022-ім році 20 премєровых выдань, русинькый проґрам Од джерела так само 20 премєр. В році 2023 уж было напланованых лем 16 премєр Русиньского маґазину, а 13 выдань проґраму Од джерела. Плус были одвысыланы дві діскусны релації.

На рік 2024 є планованых 20 премєр Русиньского маґазину, 12 премєр Од джерела а 4 діскусны релації.

Медвідь обернув увагу, же русиньска народностна меншына по списованю у 021-ім роцї наросла, але премєровых проґрамів діставать менше. Аттіла Ловас говорив, же вшытко є перераховано подля даных із списованя, і русиньска меншына ніч не стратила, но не знав ся высловити ку даным чіслам, кедьже, як повів, не мав тоты даны коло себе.

Звертаме увагу, же досправды не ішло менше Русиньскых маґазинів ці проґрамів Од джерела в тім роцї в порівананю з попереднїм роком. Проблемов є, же намісто новых выдань ся пустили репрізы, а Ловас не знав одповісти, чом. Значіть, абослутны чісла были єднакы, но нє в тім припадї, кедь береме премєрову минутаж.

До відома выбору ішли і далшы документы

На децембровім засїданю народностного выбору до відома членів ішли і далшы документы. Прочітана была Інформація о повнїню задач выходячіх із Акчного плану охраны прав особ, якы належать ку народностным меншынам і етнічным ґрупам на рокы 2021 – 2025, котру вєдно з комплетным матеріалом передкладав підпредседа выбору.

Підпредседом так само была передложена Оцїнююча справа о підпорї културы народностных меншын, о ставі народностного школства і о хоснованю языків народностных меншын за період років 2021 – 2022.

Членове так само обговорили план роботы выбору на 2024-ых рік. В рамках нёго бы традічно мали одбыти ся штири засїданя в окремых кварталах року, перше у фебруарї.

Як уж было сомянуто, ку вшыткым пунктам ся лем наформуловали узнесїня, о котрых ся не могло голосовати. Резултаты так будуть знамы аж по голосованю, кoтре буде проходити per rollam, што собі выжадує довшый час. План роботы на 2024-ый рік ся так само може мінити в детайлах, покля буде выменованый новый уповномоченый влады про меншыны.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК в СР.