8. 4. 2024: Култура милосердя
Мали бы сьме робити інше, не панькати ся урядникам.
Заінтересованы до русиньскых дїл уж бізовно чітали о тім, же найстарша русиньска орґанізація в Польщі, котра занедовго припомяне собі 35 років од свого основаня, і котра є основаючім членом Світового конґресу Русинів – Стоваришыня Лемків, тот рік не дістала на свої фундаменталны шторічны проєкты фінанції. Лемже не іде лем о єдну орґанізацію, а о сістемовый довг.
То абсолутно єдно, як ся дана сістема, в котрій країнї называть. Прінціп ся різнить може лем у тім, ці є меншынам дана якась автономія у вырїшованю, яка велика тота авотномія є, або ці то просто вырїшує намісто меншын знова лем урядницькый баталіон, котрый з верьху стола найправилнїше має відїти, што меншына потребує, на што бы было добрї дати грошы, на што ніт.
Лемже фундамент є властно в тім нашім просторї, в котрім жыєме і мы, всягды єднакый. Меншынова култура є, покля не цалком, пак переважно фінанцована лем посередництвом ґрантовых схем, до котрых каждый рік ку каждому проєкту треба выписовати романовы творы із закомпонованём точной економічной арітметікы, і пак чекати, ці з того дашто буде.
Пак ся може стати, же не є дость грошей і на тот ваш проєкт, або же сьте забыли штось загнати, або же сьте десь зробили хыбу, або… будьшто, і вашу „діпломову роботу“ написану ку проєкту можете шмарити до коша. Просто, все ся може найти дашто, што даякый проєкт потопить.
Не є то іншак ани в такых країнах як Словакія, бо і кедь в рамках Фонду на підпору културы народностных меншын рада, котра є в нас выберана самыма русиньскыма орґанізаціями, а можеме бісїдовати о якійсь автономії, вырїшыть придїлити грошы, в канцеларнях фонду можуть найти даякы меріторічны хыбы проєкту (так то назвуть), а наконець можете зістати з порожнёв касов.
Не інтересовав єм ся о то, в чім є проблема, же Стоваришыня Лемків тот рік не дістало грошы на такы події як выдаваня єдиного друкованого періодіка Бесіда, ці Бєнале лемківской/русиньской културы, што уж мож брати аж за меджінародне faux pas. Є то властно єдно.
Є єдно, ці десь зробило хыбу Стоваришыня Лемків, ці є то лем шпорованя новых властей, ці неволя вырїшуючіх, урядників або діверзія. Проблема є все тота сама.
І тов проблемов є, же покля в державах, в котрых жыєме, буде народностна култура фінанцована лем через ґрантовы схемы, як бы ся лем не называли, пак то все буде лем култура милосердя. Милосердя урядників, властей, вырїшуючіх, каждого, хто до того може даякым способом пошопати а вас послати з порожнёв торбов домів.
Лемже так реално меншынова култура фунґовати не може. При такій сістемі, де не знате коли буде треба вам якесь милосердя, тяжко ся робить, тяжко планують ся дїла на довшы горізонты, але што є найголовнїше, намісто тых, котры найвеце знають, што про їх комуніту є потребне, будь вырїшує або може засягнути до вырїшованя хтось другый.
Покля не будеме жыти в державах, котры дадуть меншынам холем културну автономію, з ясным бюджетом і можностёв формованя професіоналных інштітуцій, пак сьме одказаны жыти тоту културу милосердя.
Но кедьже суть членове меншын такы самы гражданы своїх держав як іншы, котры мають такы самы права і обовязкы, а так само приносять вклад до розвитку своїх держав, платять в них свої дани, пак є ясне, же мы бы в рамках розвитку свойой културы мали робити дашто інше, не панькати ся урядникам і владам.
Нажаль, тото ся може змінити лем втогды, кедь собі державы усвідомлять, же тото є односно нас сістемовый довг.
Петро МЕДВІДЬ. Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Языкова і ґрафічна управа: АРК в СР.
Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com.
