9. 1. 2024: Сме Лемкы, але міцно розсіяны. Остаточны результаты Повселюдного Спису 2021

В примірі ґмін на Лемковині спис точно вказує, на котры обшыри повело ся вертати нашым предкам по десятьох роках од выгнаня (найчастійше по 1957 р.).

Головный Статистичный Уряд (ГСУ) вкінци скінчыл рахувати… То кус сарказм, але треба ся з того тішыти. Нацийональне Повселюдне Списуваня проходило в 2021 р., а остаточны результаты познали сме аж тепер – кінцьом 2023 р.

З очывидных причын анализувати будеме тото, што односит ся до лемківской нацийональности. Зазриме до тых даных, якы сут новы, а якы не были піддаваны нашій анализі в вересни/септембрі 2023 р., коли то ГСУ вказал загальны чысла односячы  ся до нацийональных і етнічых меншын. Товды же дознали сме ся, што тых, якы задеклярували лемківску приналежніст, было 13 607.

Новы даны, якы были доданы кінцьом 2023 р., то даны вшыткых нацийонально-етнічных приналежности для цілой державы і поєдных територияльных єдиниц – воєвідств, повітів і ґмін. Тепер можеме познати і даны тыкаючы языка домашніх контактів – так само в примірі самоурядовых єдиниц.

Самособом заінтересуєме ся чыслами з повітів і ґмін для лемківской нацийональности.

Нарід жыє, але окремо

Детальны результаты спису з 2021 р. вказуют тото, што і так уж знаме од років – але видіти можеме і даякы зміны – порівнуючы результаты до тых з 2011 р. Перше потверджат він, што Лемкы жыют в великым розсіяню – што єст наслідством акциі «Вісла».

Найбільшы скуписка лемківской меншыны маме днес на обшыри історичной Лемковины (головно ґміны в середущій і східній Лемковині) та чужыні (головно середущо-пілнічна част нижньошлезского воєвідства і любушскє воєвідство).

В примірі ґмін на Лемковині спис точно вказує, на котры обшыри повело ся вертати нашым предкам по десятьох роках од выгнаня (найчастійше по 1957 р.). То днес обшыр розтігаюча ся на граници двох воєвідств: малопольского і підкарпатского.

Анализуючы Лемковину, чысло жытелів, якы приголосили ся до лемківской нацийональности, выглядат слідуючо (постараме ся перейти через вшыткы лемківскы реґіоны в полудньово-східній Польщы, де подля спису дахто задеклярувал таку нацийональніст): ґміна Мушына (12), Крениця (238), містецка Ґорлиці (213), сельска Ґорлиці (92), Липинкы (46), Ропа (92), Устя Рускє (531), Санкова (302), Крампна (46), Осєк Ясельскій (11), Дукля (63), Команча (197), місто Санок (26), Загіря (32) i місто Коросно (24).

Даны з Лемковины вказуют, што ніт лемківского населіня на обшырях західньой Лемковины (Шляхтівска Русь, Сандецка Русь), а такой тіж в єй середньо-східній части. То наслідство выселіня, але і того, што такой нихто там не вернул, бо або был од горы даный шовіністичный заказ оселяня ся Русинів (новосандецкій пов.), або не было ґу тому інчой можности.

В нижньошлезскым воєвідстві Лемкы жыют в слідучых ґмінах: місто Болеславєц (33), село Болеславєц (13), Ґромадка (117), місто Ґлоґів (149), Єжманова (26), місто Явор (19), Вондроже Великє (38), Карпач (17), місто Хойнів (33), село Хойнів (103), Кротошыці (12), Куніце (76), Ліґницкє Поле (71), Мілковиці (36), Проховиці (88), Руя (62), місто Любін (555), село Любін (320), Рудна (395), Сцінава (13), місто Олесниця (54), село Олесниця (13), Доброшыці (10), місто Олава (84), село Олава (18), Єльч-Ласковиці (25), Хоцянів (202), Ґрембоціце (12), Польковиці (195), Пшемків (434), Радваниці (124), Костомлоты (10), Мальчыці (50), Мєнкіня (35), Шлеска Срьода (74), Уданін (17), Прусіце (17), Бжеґ Нижній (13), Волів (79), Черніца (21), Длуґоленка (29), Конты Вроцлавскы (13), Кобєжыце (14), Сєхніце (18), Журавіна (13), Злоторыя (12), Єленя Гора (21), місто Ліґниця (756), місто Вроцлав (715) i Валбжых (12).

В любушскым воєвідстві лемківскє населіня жыє в такых ґмінах: Клодава (29), Санток (15), Бледзев (28), Мєндзыжеч (57), Пшчев (17), Сквєжына (37), місто Нова Сіль (44), село Нова Сіль (24), Кожухів (11), Добєґнєв (49), Стшельці Краєньскы (180), Звєжын (29), Суленцін (11), Тожым (43), Лаґів (48), Свєбодзін (49), Червєньск (12), Новоґруд Бобжаньскій (26), Свідніца (31), місто Жаґань (10), Маломіце (34), Шпротава (221), Всхова (13), Ґожів Великопольскій (196) і Зелена Гора (332).

Очывидно лемківсє населіня прожыват і в другых частях Польщы, але в примірі тзв. західніх земель оба вычыслены воєвідства сут найбільшым скуписком нашой меншыны на выгнаню. Видно тіж, што в примірі чужыны лемківскє населіня є міцно розлідене, часом гейбы лем по пару осіб в даякых ґмінах. На Лемковині выглядат тот кус ліпше під тым взглядом – кєд посмотриме на чысло вшыткых ґмін і однесіня розсіяня Лемків.

Детальны даны вказуют іщы єдну цікаву, але важну справу – аж 647 осіб задеклярувало, што сут русиньской нацийональности.

Не знаме, кілько з тых люди має свій рід з Лемковины. Прото, тяжко передвидіти, ци мож бы было в тым примірі рахувати лемківску нацийональніст з декляруваном дакотрыма як русиньска приналежніст. Знаме, што были такы особы, якы мают лемківскій рід і деклярували русиньску нацийональніст. Кєд так заложыме і возмеме тото разом з чыслом жытелів Польщы, якы подали свою лемківску нацийональніст, Лемків/Русинів в Польщы нарахувати можеме більше як 14 тис.

Сумарично тых, якы декляруют русиньску нацийональніст, єст 647. Так тото выглядат в поєдных ґмінах: місто Вроцлав (11), місто Люблин (11), місто Краків (12), місто Варшава (95), Юхновец Костельный (13), Супрашль (22), місто Бєльск Підляшскій (47), село Бєльск Підляшскій (20), Гайнівка (20) і місто Білосток (118). Видно, што більшіст осіб, якы чуют ся Русинами, жыє на Підляшы. Означати тото може, што то радше не сут люде, якы мают звязок з Лемковином.

В вересни/жолтни сме інформували тіж о тым, што Лемкы по лемківскы дома уж такой не бесідуют. Тых, якы подали, што языком іх домашніх контактів є выключно лемківскій, є в сумі лем 1 229. Загальне чысло люди, якы подали, што бесідуют дома по лемківскы, то лем 6 147. То барз смутный результат спису.

На Лемковині бесідуєме дома по лемківскы в такым чыслі в поєдных ґмінах: місто Ґорлиці (164), село Ґорлиці (58), Липинкы (38), Ропа (68), Санкова (254), Устя Рускє (403), Крениця (173), Новый Санч (13), Крампна (32), Дукля (34), Команча (80), Загіря (16), Коросно (12).

По лемківскы на чужыні бесідуют іщы жытелі м.ін. такых ґмін: Ґромадка (73), місто Ґлоґів (86), Єжманова (11), Вондроже Великє (23), Карпач (11), місто Хойнів (10), село Хойнів (88), Куніце (63), Ліґницкє Поле (47), Мілковиці (27), Проховиці (66), Руя (35), місто Любін (333), село Любін (255), Рудна (323), Олесниця (31), Олава (47), Єльч-Ласковиці (10), Хоцянів (161), Польковиці (99), Пшемків (326), Радваниці (102), Мальчыці (30), Мєнкіня (12), Шлеска Сьрода (42), Прусіце (14), Волів (41), Черніца (14), Злоторыя (14), місто Ліґниця (467), місто Вроцлав (333), Клодава (15), Бледзев (15), Мєндзыжеч (29), Сквєжына (10), місто Нова Сіль (12), село Нова Сіль (14), Добєґнєв (29), Стшельці Краєньскы (92), Звєжын (16), Тожым (35), Лаґів (24), Свєбодзін (10), Новоґруд Бобжаньскій (14), Свідніца (21), Маломіце (24), Шпротава (145), Ґожів Великопольскій (70), Зелена Гора (149), Тжцянка (12), місто Познань (42) і місто Щецін (24).

Подібні як в примірі нацийональной приналежности, деклярациі бесідуваня по лемківскы были складаны і через жытелів інчых части Польщы, в тым великых міст, як Варшава (47) ци Краків (91).

Осіню ГСУ вказал, што 2 297 осіб задеклярувало, же языком іх домашніх контактів є рускій язык (396 з тых осіб подало, што є то іх єдина бесіда). Не знатя, кілько з них то особы, якы заєдно причыслены были до лемківской нацийональности, але кєд серед них такы были – значыт, што навязуют в тот спосіб до того, як нашы предкы іщы недавно менували нашу бесіду – як «руску» – од почутя звязку з Русю.

Што цікаве, в табелях ГСУ односячых ся до языка неє чысел, якы могли бы вказувати на русиньскій язык як тот, котрый хоснуют даякы жытелі (то о тілько чудне, же сут люде, якы подавали русиньску нацийональніст).

Чысел, якы годны сме піддавати анализі, є дуже більше. Хоц списуваня в Польщы проходило в 2021 р., то ГСУ аж два рокы рахувал чысло жытелів під взглядом нацийональной приналежности і хоснуваных языків. Тішыме ся, што Лемків в Польщы є більше, як в 2011 р. Но на жаль, плакати можеме над тым, што по свому уж такой не бесідуєме. Ліпше вызерат тото (беручы до увагы однесіня чысла осіб, якы деклярували лемківску нацийональніст, до чысла осіб, якы деклярували лемківскій язык) на Лемковині, як на чужыні. Лемкы жыючы на рідній земли частійше хоснуют рідну бесіду як розмшарены по чужыні.

Севериян КОСОВСКЫЙ, ЛЕМ.фм.

(Публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка.)