9. 2. 2022: ПСК крок ближе ку інфраштруктурї про водоводы і каналізацію в окресї Снина

Водоводы і каналізацію бы села могли мати до року 2029.

Хоць в окресї Снина є великый водный резервоар Старина, вдяка котрому скінчіло під водов сім русиньскых сел, і котрый додавать воду на питя про велику часть выходной Словакії, села в тім самім окресї не мають доднесь інфраштруктуру про водоводы і каналізацію.

Сітуація бы ся в будучности мала змінити. Посланцї Пряшівского самосправного краю (ПСК) на своїм засїданю 7-го фебруара 2022-го року занимали ся і жадостёв о фінанчну дотацію, без потребы навернутя, у вызві Інтеґрованого реґіоналного операчного проґраму про забезпечіня основной інфраштруктуры про села в Сниньскім окресї.

Єдночасно, як інформовала Леа Геілова, з оддїлїня комунікації і пропаґації Канцеларії председы ПСК, схвалили депутаты 5-процентне співфінанцованя проєкту, котре має быти в сумі 78 тісяч евр.

Забезпечіня воды ближе ку реалізації

Забезпечіня воды на питя і каналізації про 28 сел в окресї Снина є подля Уряду ПСК крок ближе ку реалізації. Посланцї на фебруаровім засїданю схвалили поданя жадости о дотацію на предпроєктову приправу, потребну на забезпечіня основной енвіроменталной інфраштруктуры в тім окресї.

„Вклад Пряшівского самосрпавного краю є главно в тім, же селам додаме проєктову документацію, кедьже самы не мають фінанчны, ани персоналны капаціты на то, жебы собі єй самы забезпечіли. На основі той проєктовой документації будуть давати жадости о фінанцованя выбудованя водоводів і каналізацій в 28 селах окресу Снина,“ повів председа ПСК Мілан Маєрьскый з тым, же то перша того тіпу актівность, яку край реалізує, і котра не мать аналоґію ани на Словакії, ани в сусднїх країнах.

Очекує ся, же на тот проєкт буде треба 1,56 міліона евр, з чого 5-процентне сполуфінанцованя, яке представлює 78 тісяч евр, заплатить край.

Робила ся вже сондаж

Як повів ведучій Оддїлїня проєктового ряджіня ПСК Ян Коцак, в окресї Снина вже вертїли, жебы зробити сондаж і выбрати так місця, котры бы были добры про додаваня воды на питя в рамках тых сел.

Того часу роблять оцїнку зробленой сондажи, ці суть выбраны місця добры, ці уж з хемічного боку, мікробіолоґічного або з погляду того, кілько воды дане місце може давати. Сондажи, котры не были зроблены добрї, будуть іщі подля шефа проєктового ряджіня Коцака повторяти.

Проєкт, на котрый ся жадають грошы, обсягує і вытраты на моніторінґ, проєктуво приправу, екстерьне забезпечіня службы маєтковоправного выспоряданя фундушів, як і далшы з будованём водоводів і каналізацій повязаны урядны процесы.

Актівности Catching-up Regions

Цїлём актівностей Пряшівского самосправного краю у сполупраці із Світовов банков, Европсков комісіёв і Міністерством інвестіцій, реґіоналного розвитку і інформатізації Словацькой републікы в рамках ініціатівы Catching-up Regions є забезпечіти 28 селам окресу Снина, котрым хыбує основна енвіроментална інфраштруктура, оптімалны алтернатівны технічны рїшіня розвитку, управлёваня і дістрібуції жрідла воды на питя.

Так само їм хоче край забезпечіти збераня, чіщіня і ліквідацію одпадовых вод. Выслїдком актівностей пряшівской жупы так буде зроблена проєктова документація про водоводы і каналізацію.

Водоводы і каналізації ся будуть робити на теріторії, на котрій находять штири долины Сниньского окресу: Пчолине і околіця, Убляньска долина, Улічска долина і Збойска долина.

Інфраштруктура про забезпечіня додаваня воды на питя, як і далшы службы, будуть доданы про 24 сел з веце як 5000 жытелями, а інфраштруктура і службы одпадовых вод про 28 сел з приблизно 7000 жытелями.

Пряшівскый самосправный край одгадує, же до кінця 2029-го року бы мали мати споминаны села ку діспозіції і водоводы, і каналізації.

Петро МЕДВІДЬ, Лем.фм, ґрафічна і языкова упррава: ред. АРК в СР. Жрідло фотоґрафії: Pixabay.com