9. 8. 2022: Штефан Телеп (1957-2021) посмертно оціненый нагородом ім. Никыфора

Был то єднен з найвеце популярных сучасных лемківскых малярів, якій жыл і такой ціле жытя творил на Лемковині.

В вікенд в Михалові на Нижнім Шлеску горіла 42. Лемківска Ватра na Чужыні, яку розпалили найстаршы лемківскы жытелі села, уродженці Фльоринкы, Ярослав Шляхтич і Михал Канючок. Оген з Лемковины символично принюс Петро Мурянка, єден з думкодавців і орґанізатор першых нашых Лемківсых Ватр в Горах (1983-1989).

В другій ден Лемківской Ватры на Чужыні, т.є. в суботу, 6. серпня/авґуста 2022 р., єдным з пунктів офіцияльной части проґраму было переданя тогорічной нагороды ім. Никыфора Креницого (Епіфана Дровняка).

Капітула Стоваришыня Лемків рішыла посмертно оцінити том престіжном нагородом бл. п. Штефана Телепа (1957-2021), єдного з найвеце популярных сучасных лемківскых малярів, якій жыл і такой ціле жытя творил на Лемковині.

Маляр Лемковины

Переданя тогорічной нагороды ім. Никыфора одбыло ся вчас офіцияльной части ватряного проґраму при участи запрошеных гостів. Лявдацию на чест лавреата, прикликуючы його біоґрафію, выголосил Севериян Косовскій, секретар ГЗ СЛ.

Саму нагороду в заступстві ведучого ГЗ СЛ Андрия Копчы вручыла проф. Олена Дуць-Файфер. Посмертне оцініня для Штефана Телепа одобрала двоюрідна сестра маляря, Штефанія Шкурат.

Згромаджены могли видіти і пару примірів творчости Телепа. На зрыхтуваній Стоваришыньом Лемків таблици явило ся пару знимок образів, представляючых Лемковину, єй красу і жытелів.

Штефанія Шкурат в імени жены і родины покійного маляря подякувала за признаня нагороды, яком оцінюваны сут особы, што своім жытьом внесли вызначный вклад в лемківску культуру.

Тогорічна нагорода ім. Никыфора была признана уж третій раз посмертно. На каждій статуі все є інскрипция, што оцініня признаване є «за труд жытя одданый для лемківской культуры». Дотепер лавреатами нагороды были Павел Стефановскій, Петро Трохановскій, Ярослав Трохановскій, Федір Ґоч, Адам Барна, Ярослав Горощак, Олена Дуць-Файфер, Андрий Копча, Мария Стеранка-Трохановска, Іван Дзядик, Юрий Стариньскій і посмертно Михал Романяк, Богдан Ґамбаль і тепер Штефан Телеп.

Оцініня Телепа том нагорода мало і інчый вымір, кєд же його робота была часто порівнувана до творчости як раз Епіфана Дровняка.

Штефан Телеп (1957-2021)

Вродил ся щестливо на рідній земли, де його родиче вернули з выгнаня. Штефан Телеп пришол на світ в 1957 році в Перегримці. В Ждыни замешкал в 80. роках ХХ ст., де зачал разом з женом вести ґаздівку. Од молодости проявлял гуманістичны і артистичны заінтересуваня, м.ін. зберал почтовы значкы, управлял коріньоплястику, прібувал різбити в дереві і фотоґрафувати, грал на ріжных інструментах.

Образы, якы по собі лишыл, полны сут простых люди зо села, поміщеных в урокливых горах Низкого Бескіду ци во внутрі лемківскых хыж. Як подают джерела, початково фасцинувал ся фотоґрафійом, обрабляньом дерева, різбом, аж в кінци олійне малярство остало його пасийом. Од 1992 рока был членом Клюбу Штукы при Ґалериі Штукы Двір Карвациянів в Ґорлицях. Брал участ в шторічных артистичных переглядах Клюбу і малярскых пленерах.

Своі малюнкы презентувал на чысленных індивідуальных та ґруповых выставах м.ін. в Ґорлицях, Кракові, Варшаві, Ліґници, Креници, Вроцлаві і поза Польщом, головні на Словациі, напр. в Меджелабіряцх, Пряшові, Свиднику і Бардийові. Його образы находят ся в вельох приватных колекциях на обшыри Польщы, Німец, ЗША, Канады, Австралиі ци в Музею Модерной Штукы Енді Варголя в Меджелабірцях.

Был присутный на лемківскых подіях, де радо вказувал свою мастерску роботу. Його образы виділи сме хоц бы на Лемківскій Ватрі в Михалові ци на Бієнале Лемківской Культуры в Креници. Під конец свого жытя ограничыл малюваня з огляду на здоровля, але надале радо выставлювал своі образы. Його творчіст мож видіти на приватным вебсайті.

Творы Штефана Телепа были доцінены в світі професийной штукы. Признано му напр. нагороду ім. Альфреда Длуґоша, фундувану бургомайстром міста Ґорлиці, выріжніня Ґорлицкого Салону ци І місце на рівни з Мирославом Потомом на Бієнале Наівной Штукы і Арт Брут Польско-Словацкого Погранича ім. Е. Сутора.

Севериян КОСОВСКЫЙ, ЛЕМ.фм.

(Публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка.)