28. 4. 2024: На челї Общества св. Йоана Крестителя уж 20 років стоїть о. Мґр. Ярослав Поповець

З нагоды святкованя 20 років Общества св. Йоана Крестителя приносиме інтервю з єй председом о. Мґр. Ярославом Поповцём, якый своє корїня має у русиньскім селї Ломне на Словакії.

• Отче Ярославе, може бы было інтересне про нашых чітателїв дізнати ся, якы были початкы Общества св. Йоана Крестителя, чом і кым было засноване?

– Третёго авґуста 2023 одбыла ся стрїча русиньскых священиків на фарї в Меджілабірцях. Цїлём той стрїчі было установити офіціално приправный выбор, котрый бы приготовив становы про реґістрацію Общества св. Йоана Крестителя. Великым помічником нам были становы першого Общества, котре было засноване в Ґрекокатолицькій церькви в роцї 1862 нашыма попередниками, так само священиками. Становы дїстали так „нове облечіня‟, може з дакус іншым цїлём як при першім, но фундамент зістав тот самый: Старати ся о реліґійне, народне і културне взростаня Русинів. Говорю Русинів, хоць сьме ґрекокатолицькы священици, не хотїли сьме обыйти ани Русинів, котры належать до Православной церькви, або і такых, што суть окреме од обидвох церьквей. Стати ся членом Общества може нелем особа русиньской народности, ці особа з русиньскым материньскым языком, але і каждый жычливець русиньского дїла. Так приготовлены Становы были уж о три днї а 6. авґуста посланы владыкови Йоанови Бабякови, СІ, на схваня до Пряшова. По пару доповнїнях і даякых малых змінах, были владыком схвалены ку дню 19. децембра 2003-го року. Было перед Рождественныма святами, зато ся доїднало, же Міністерству културы СР вшытко потрібне на реґістрацію зашлеме аж по святах. Так ся і стало а позітівну одповідь дістали сьме початком фебруара, коли і світьска верхность потвердила і зареґістровала Общество ку 11. фебруару 2004-го року. Реґістрація, то была тота легша часть. Мы собі усвідомляли, же од самого початку буде потрібне головно на реліґійнім полю велё намаганя, же будуєме на „зеленій луцї‟. Таке реліґійне Общество было і дотеперь є лем єдно. Културных у русиньскім русї в минулости і теперь є много. Самотне перекладаня реліґійных текстів є тяжке, выявило ся, же досягнути їх схвалїня у церьковной верьхности, є омного тяжше. У верьхности было лем мало охоты дакус помочі і русиньскым ґрекокатоликам, бо заставала і просаджовала словацьку пасторацію. В многых нашых парохіях священици з церьковнославяньскых обрядїв „перескочіли‟ такой на словацькы. А робили так і дакотры священици, што походили з русиньскых сел. Русиньскы переклады даваютьи можность пасторовати меджі Русинами в русиньскім языку.

• Дарило ся то реалізовати?

– Одповім курто: Вшыткы отцёве духовны з Общества „наставили свої хырбеты‟, жебы ся то досягло. Поступно, кедь прибывало перекладїв, мы як тот муж із Євангелії, котрый просив о хлїб у свого сусїда, хоць уж лежав на постели він і ёго дїти, а не дав ся одбити, покы го не дістав, так і мы допрошали сьме тот духовный хлїб у церьковной верьхности в Пряшові, но і на Восточній конґреґації.

• Є уж теперь, кедь ся посмотриме на тых двадцять років, переложене вшытко, што сьте мали в планї?

– Тото найпотрібнїше є переложене. Думам тото, што потрібне про священиків і вірників. Маме Євангеліар і Апостоларь, котры ся хоснують на Службі Божій. Маме Молебени, Акафісты, Крестну дорогу, Ружанець, недїльну Вечурню, Службу оперед посвяченых Дарів, што ся служыть в постї. Є і Требнык, з котрого може священик служыти Тайну крещіня, міропомазаня і вінчанку. В апрілю 2021 Общество по многых роках чеканя за схвалїнём, выдруковало так потрібный молитвенник „Радуйте ся в Господї‟. Можеме з нёго співати тропарї і кондакы в русиньскім яыку. Є в нїм вшытко тото, што ку духовному жывоту є потрібне про каждого вірника, од молодых аж по дорослых. Лем жебы была охота у нашых вірників тото хосновати. Вшытко є в кодіфікованім русиньскім языку. Маме переложеный цїлык Новый завіт і чекаме на ёго схвалїня. Переложена є комплетна літурґія св. Йоана Златоустого до русиньского языка, чекаме лем на схвалїня.

• Знаме, же Ґрекокатолицька церьков переходить даякыма змінами. Чуєте то і в одношіню ку Обществу?

– Сітуація є дорїшена. Чекать ся на конечне рїшіня. Но думам собі, жебы не мало быти прічінов несхвалёваня потрібных дїл, котры священици, но головно вірници мають дістати ку духовному жывоту. Кедь другы жертвують час, намагу, силы, но і фінанції на даны переклады, церьковна гієрархія бы мала з радостёв і без даякого спераня і оддалёваня їх схвалити.

• Што бы сьте може одказали членам Общества, но і вшыткым Русинам?

– Были часы, кедь сьме не мали переложено ніч. Теперь про вірників є приготовлена „повна загорода духовных доброт‟. Стачіть, кедь до нёй войду, найлїпше знова і знова, не лем раз за час. Зато апелую на священиків, вірників Ґрекокатолицькой церькви, но і Православной церькви, няй хоснують Боже слово, молитвы і богослужіня у своїм прекраснім русиньскім языку. А тым, котры за тых двадцяють років ся намагали в роботї, няй одміну про них приготовить сам Господь Бог у своїм Царстві.

• Дакуєме председови о. Ярославови за одповідї і Обществу жычіме Божы благодати до далшых років на Многая і благая лїта.

Здрой: Ґрекокатолыцькый русиньскый календарь 2024 / Grekokatolîcʼkyj rusîňskyj kalendarʼ