29. 4. 2024: ПОСОЛСТВО СВЯЩЕННОГО СІНОДУ ПРАВОСЛАВНОЙ ЦЕРЬКВИ В ЧЕСЬКЫХ ЗЕМЛЯХ І В СЛОВАКІЇ – ПАСХА ХРІСТОВА 2024

Духовны отцёве, братя і сестры:

ХРІСТОС ВОСКРЕСЕ!

Што тоты слова значать? То, же «смерти празднуем умерщвленіе, адово разрушеніе, інаго жітїя вічнаго начало»!

Хрістово Воскресеніє є закладным камінём хрістіаньской віры. Но не йде лем о доґму віроучіня. Найважнїшше є особне присвоїня собі Хрістового Воскресенія, то значіть, усвідомлїня собі, же то про мене ішов Хрістос на хрест, про мене переміг смерть, про мене воскрес. Мої грїхы суть загладжены, мою смерть Хрістос «поправ», моёму жывоту даровав вічне блаженство в небеснім Царьстві.

Аж кедь зачнеме так не лем во своїм внутрї, але і навонок устами вызнавати віру в Хрістово Воскресеніє, зачне тота віра мінити нашы жывоты. Поступно проникне до цїлой нашой особности, змінить наше думаня і справаня. Пак ся будеме бояти вже лем єдного: жебы сьме дачім не зармутили Господа, жебы сьме своёв неосторожностёв не стратили тоту благодать, котру дістаєме, або жебы сьме в хаосї світа не стратили любов, котра нас споює с нашым Спасителём і Ёго жертвов за нашы безчісленны грїхы.

Хрістос нас ослободив з оков грїхів, одкупив з моци смерти (1 Кор 6, 20), котра нас собі підманила нашов винов – про нашы грїхы. Добровольна смерть Хріста на хрестї не была наслїдком Божой справедливости, але плодом Ёго безгранічной любви. Святый Ґриґорій Богослов выдїлять: «То мы сьме потребовали Бога воплоченого і убитого!» І такой за тым проголошує: «Ніч не є подобне чудесному дїлу нашого спасенія: дакілько капок кровли обновило цїле людство!» (Проповідь на Пасху 45, 28-29). Лем в споїню з Хрістом можеме спознати безграничну любовь Бога, котрый зослав світу Свого єдинородного Сына, жебы сьме через Нёго мали жывот (1 Йоан 4, 9). Наша любов к Господу Іисусу бы мала быти така крїпка, же бы сьме і мы мали быти готовы принести будьяку жертву і зробити вшытко про то, лем жебы сьме Господа не стратили і нашу взаємну любов не зрадили.

Путо меджі нами і Богом не може розорвати нихто, покля то не зробиме мы самы своёв легковажностёв, духовнов недбалостёв, пренебріганём Божых заповідей, службов нечістым страстям і грїшінём без покаяня і без намагы направити свій жывот так, жебы ся любив Богу.

Святый апостол Павел о тім у Святім Письмі пише: „Хто нас одлучіть од любви Хрістовой? Ці може жаль або утискованя, пронаслїдованя або голод, біда, небезпека, або меч?“ (Рим 8, 35). Ніч такого! Бо „мы тото вшытко перемогаме через Того, котрый нас полюбив. А я пересвідченый, же ани смерть, ани жывот, ани ангелы, ани господьства, ани силы, ани теперішность, ани будучность, ани высота, ани глубина, ани якесь інше сотворїня нас не возможе одлучіти од Божой любви, котра є в Іисусови Хрістови – нашім Господї“ (Рим 8, 37 – 39). Ніч і нихто не є такый силный і міцный, жебы нас доказав одорвати од Хріста.

Ніч з того, што є на світї, нияка сила в матеріалнім ани духовнім світї уже не може опановати нашы душы. При оддїлїню душы од тїла уж нихто і ніч не може завоёвати душу, котра є притягована путом любви і понаглять ся за возлюбленным Господом.

Господь переміг смерть, зніщів силу грїха і через взаємну любов з нас робить участників Своёй перемогы. Хрістова любов є безгранічна. Розвивайме зато і мы нашу любов і вдячность Господу Іисусу, бо любов і вдячность суть фундаментом празднованя Хрістовой Пасхы.

Кедь сьме повнїнём заповідей направили свій жывот а постом очістили свої сердця і мыслї, видиме днесь духовным зраком світло Хрістового Воскресенія, котре є світлом Ёго безгранічной любви к нам. Образ Ёго безгранічной любви к нам сьме видїли, кедь сьме на Велику пятніцю позерали на Ёго Хрест. Господь быв охотный підступити кажде понижіня і страданя, доконця выдав самого Себе на смерть – а то вшытко про нас. Покля смотриме з чістым сердцём на таку любов, будеме чути у своїм внутрї тугу на ню одповісти. Со слезами вдякы ся поклониме перед Хрестом нашого Спасителя а наше внутро ся наповнить радостёв із Ёго Воскресенія.

Хрістос воскрес, жебы сьме вєдно з ним воскресли із мертвых і мы, то значіть, жебы сьме ся пробудили із сна смерти до жывота, бо наше місце є в Хрістови на небесах на тронї (Еф 2, 4-8). Тым ся думать нелем будуще всеобще воскресеніе, але і наша участь на Хрістовім Воскресенію уж ту і теперь. Щіра віра, глубоке покаяня, правдива покора, познаня Бога, котрый ся нам являть в Хрістови, і наша одповідь на Ёго любов – то є оправдиве духовне воскресеніє. Передтым сьме были мертвы про жывот в Бозї, а теперь сьме жывы з Хрістом навікы!

Вже теперь можеме видїти в нашім жывотї світло Хрістового Воскресенія. Подобно як Ёго понижіня і програ, як ся то відїло людьскым очам, ся в скуточности стали повышінём і перемогов, так то Бог робить і в нашом жывотї. Під дотыком луча світла Ёго Божества ся кажда програ стає перемогов. Господь перемінять нашы хресты на наше воскресеніє. Понижіня мінить на повышіня. В нашій слабости ся проявлює Ёго сила (2 Кор 12, 9). А хоць сьме слабы, світить на нас Божа слава!

ХРІСТОС ВОСКРЕСЕ!

† Растислав

архієпіскоп пряшівскый,

митрополита чеськых земель і Словакії

† Михаіл

архієпіскоп пражскый і чеськых земель

† Ґеорґій

архієпіскоп михаловско-кошіцькый